Хоча ця людина займалась різними справами, від картоплі до «теплорода», саме їй судилось знайти вірний
підхід до трактування теплоти.
У 1798 році деякий Бенджамин Томпсон,
американець, авантюрист, що раніше бився на стороні Англії під час війни за
незалежність Сполучених Штатів, а згодом поступив на службу до баварського
короля, від якого він отримав титул графа Румфорда, спостерігав в мюнхенському
арсеналі свердління гарматних жерл. Свердління супроводжувалося виділенням дуже
великої кількості тепла. Коли Румфорд занурював просвердлювану металеву
болванку разом з працюючим в ній свердлом у воду, то вода через дві з половиною
години починала кипіти. Уражений цим
величезним виділенням тепла, Румфорд детально досліджував усі умови, при яких
тепло виникає.
Виявилось, що якщо просвердлити у болванці
жерло гострим свердлом, а потім замінити його тупим свердлом, яке вже не може відділяти
від металу стружки, але все таки обертається з великим тертям, те подальше
обертання свердла дозволяє витягнути з болванки будь-яку кількість тепла -
варто тільки обертати свердло достатньо довго. Це було несумісно з уявленням про тепло як речовину: якби
теплота була речовиною ("теплородом"), то з цієї болванки не можна
було б витягнути більше тепла, ніж в ній насправді містилося. Тому Румфорд вирішив, що теплота не речовина, а
рух. Теплота – це є рух невидимих оку атомів, з яких складається будь-яка речовина,
Нагрівати яке-небудь тіло- це означає привести його атоми в швидший рух, ніж вони знаходилися
раніше. Охолодити тіло - означає уповільнити рух атомів.
Так
виникла механічна теорія тепла (термодинаміка), що отримала своє остаточне обгрунтування
вже тільки в останній чверті, XIX століття - в роботах Людвіга Больцмана і Уілларда
Гіббса, які довели, що усі закони теплових явищ можуть бути виведені
теоретично, якщо застосовувати теореми механіки до руху невидимих оку атомів.
Це був такий же тріумф атомістичної теорії, як і роботи Дальтона в хімії : не
лише хімічні, але і фізичні явища легко пояснювалися за допомогою припущення,
що усі тіла складаються з найдрібніших, невидимих оку атомів.
